Русински језик — разлика између измена
Нема описа измене ознаке: мобилна измена мобилно веб-уређивање |
Нема описа измене |
||
| Ред 33: | Ред 33: | ||
== Писмо == |
== Писмо == |
||
{{главни чланак|Русинска ћирилица}} |
{{главни чланак|Русинска ћирилица}} |
||
1.Лемковски Русински језик -Пољскa |
|||
2.Прешовски Русински језик -Словачка /Карпато Русински језик,Закарпатски Русински језик-Закарпатје,Украјина |
|||
3.Војвођански Панонски Русински језик-(АПВојводина),Р Србија |
|||
1. 2. 3. |
|||
А а А а А а |
|||
Б б Б б Б б |
|||
В в В в В в |
|||
Г г Г г Г г |
|||
Ґ ґ Ґ ґ Ґ ґ |
|||
Д д Д д Д д |
|||
Е е Е е Е е |
|||
Є є Є є Є є |
|||
– Ё ё – |
|||
Ж ж Ж ж Ж ж |
|||
З з З з З з |
|||
І і І і – |
|||
– Ї ї Ї ї |
|||
И и И и И и |
|||
Ы ы Ы ы – |
|||
Й й Й й Й й |
|||
К к К к К к |
|||
Л л Л л Л л |
|||
М м М м М м |
|||
Н н Н н Н н |
|||
О о О о О о |
|||
П п П п П п |
|||
Р р Р р Р р |
|||
С с С с С с |
|||
Т т Т т Т т |
|||
У у У у У у |
|||
Ф ф Ф ф Ф ф |
|||
Х х Х х Х х |
|||
Ц ц Ц ц Ц ц |
|||
Ч ч Ч ч Ч ч |
|||
Ш ш Ш ш Ш ш |
|||
Щ щ Щ щ Щ щ |
|||
Ю ю Ю ю Ю ю |
|||
Я я Я я Я я |
|||
Ь ь Ь ь Ь ь |
|||
Ъ ъ Ъ ъ – |
|||
Поређење дијалеката русинског језика са руским и украјинским језиком |
|||
Панонскo Војвођански Русински језик-(АПВојводина),Р Србија |
|||
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує» |
|||
Transkripcia: |
|||
Toho roku še odbulo už druhe stretnuce haburčanoh po pohodzenju, htorih u Valalskim urjadu-hiži, u Haburi 8. julija 2006. roku, na rodnej hrudi privital starosta valalu M. Juščik. Ščiri slova, podzekovnosc, piha i hordosc pre dobri hlas o svojim valalu, vitanja dluho njevidzenej rodzini, zdohadovanja na davni časi, na Haburu, na rodzinu i tradiciju, mali svojo mesto nje ljem na stretnucoh rodzini, alje i na calej dvodnjovej kulturno-umetnjickej i sportovej prohrami htora še odvivala pod nazvu: "Habura špiva i športuje". |
|||
Најзападнији лемковско прешовско русински дијалекат кодификован у Словачкој Републици |
|||
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій дваднёвій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.» |
|||
Лемковско горлички русински дијалекат кодификован у Пољској |
|||
Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує». |
|||
Украјински стандардни језик |
|||
Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує» |
|||
Руски стандардни језик |
|||
В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом» |
|||
Кад упоредимо текст видимо да панонски русински има мало заједничког са украјинским за разлику од лемковскогu којем ипак видимо утицај словачких речи рођак-„родак“ (rodák), вест -„хыр“ (chýr), невиђених-„невидженых“ (nevidených) , заједничких-„сполоченьскій“ (spoločenský). |
|||
== Види још == |
== Види још == |
||
Верзија на датум 2. децембар 2017. у 07:59
| русински језик | |
|---|---|
| русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язикје | |
| Говори се у |  Украјина(Закарпатска област)  источна Словачка јужна Пољска Мађарска северна Румунија Србија ( Војводина) источна Хрватска |
Број говорника | процењено бар 600.000[1] Попис становништва: 50.000[2] (недостаје датум) |
индоевропски
| |
| ћирилица (русинска ћирилица) | |
| Званични статус | |
Службени језик у | Србија ( Војводина) |
Признати мањински језик у | |
| Језички кодови | |
| ISO 639-3 | rue |
 Већински језик Мањински језик | |
Русински језик (русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язикје) је језик који се углавном говори у западној Украјини, као и у суседним регионима Словачке, Пољске и Румуније. Такође, русинским језиком (панонскорусински језик) се говори у Србији и Хрватској, где на подручју северне српске покрајине Војводине има статус службеног језика. Овим језиком говоре етнички Русини, који насељавају наведено подручје. Русински језик спада у групу источнословенских језика.
Прва граматика Русински језика: Карпаторусский букварь (Karpatorusskij bukvar') (1931) [3] и Буквар. Перша книжечка для народных школ. (Bukvar. Perša knyžečka dlja narodnŷch škol.) (1935).[4]
Писмо
1.Лемковски Русински језик -Пољскa 2.Прешовски Русински језик -Словачка /Карпато Русински језик,Закарпатски Русински језик-Закарпатје,Украјина 3.Војвођански Панонски Русински језик-(АПВојводина),Р Србија 1. 2. 3. А а А а А а Б б Б б Б б В в В в В в Г г Г г Г г Ґ ґ Ґ ґ Ґ ґ Д д Д д Д д Е е Е е Е е Є є Є є Є є – Ё ё – Ж ж Ж ж Ж ж З з З з З з І і І і – – Ї ї Ї ї И и И и И и Ы ы Ы ы – Й й Й й Й й К к К к К к Л л Л л Л л М м М м М м Н н Н н Н н О о О о О о П п П п П п Р р Р р Р р С с С с С с Т т Т т Т т У у У у У у Ф ф Ф ф Ф ф Х х Х х Х х Ц ц Ц ц Ц ц Ч ч Ч ч Ч ч Ш ш Ш ш Ш ш Щ щ Щ щ Щ щ Ю ю Ю ю Ю ю Я я Я я Я я Ь ь Ь ь Ь ь Ъ ъ Ъ ъ –
Поређење дијалеката русинског језика са руским и украјинским језиком
Панонскo Војвођански Русински језик-(АПВојводина),Р Србија
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує»
Transkripcia:
Toho roku še odbulo už druhe stretnuce haburčanoh po pohodzenju, htorih u Valalskim urjadu-hiži, u Haburi 8. julija 2006. roku, na rodnej hrudi privital starosta valalu M. Juščik. Ščiri slova, podzekovnosc, piha i hordosc pre dobri hlas o svojim valalu, vitanja dluho njevidzenej rodzini, zdohadovanja na davni časi, na Haburu, na rodzinu i tradiciju, mali svojo mesto nje ljem na stretnucoh rodzini, alje i na calej dvodnjovej kulturno-umetnjickej i sportovej prohrami htora še odvivala pod nazvu: "Habura špiva i športuje".
Најзападнији лемковско прешовско русински дијалекат кодификован у Словачкој Републици Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій дваднёвій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.»
Лемковско горлички русински дијалекат кодификован у Пољској Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує».
Украјински стандардни језик Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує»
Руски стандардни језик В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом»
Кад упоредимо текст видимо да панонски русински има мало заједничког са украјинским за разлику од лемковскогu којем ипак видимо утицај словачких речи рођак-„родак“ (rodák), вест -„хыр“ (chýr), невиђених-„невидженых“ (nevidených) , заједничких-„сполоченьскій“ (spoločenský).
Види још
Референце
- ^ Gordon, Raymond G., Jr., ур. (2005). „Ethnologue report for language code:rue (Rusyn)”. Ethnologue: Languages of the World (15th изд.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 13 978-1-55671-159-6. Приступљено 27. 4. 2007.
- ^ Ово су бројеви из националних званичних бироа за статистике:
- ^ Vyslockij, Dymytrij (1931). Карпаторусский букварь [Karpatoursskij bukvar'] (на језику: Источнорусински језик). Cleveland.
- ^ Trochanovskij, Metodyj (1935). Буквар. Перша книжечка для народных школ. (Bukvar. Perša knyžečka dlja narodnŷch škol.) (на језику: Источнорусински језик). Lviv.
Литература
- Gordon, Raymond G., Jr., ур. (2005). „Ethnologue report for language code:rue (Rusyn)”. Ethnologue: Languages of the World (15th изд.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 13 978-1-55671-159-6. Приступљено 27. 4. 2007.
- Vyslockij, Dymytrij (1931). Карпаторусский букварь [Karpatoursskij bukvar'] (на језику: русинском). Cleveland.
- Trochanovskij, Metodyj (1935). Буквар. Перша книжечка для народных школ. (Bukvar. Perša knyžečka dlja narodnŷch škol.) (на језику: русинском). Lviv.
- Фејса, Михајло (2012). Русински језик у Републици Србији/Војводини. Бања Лука.
