Русински језик — разлика између измена
| Ред 51: | Ред 51: | ||
== Поређење дијалеката русинског језика са руским и украјинским језиком == |
== Поређење дијалеката русинског језика са руским и украјинским језиком == |
||
Панонскo Војвођански Русински језик-(АПВојводина),Р Србија |
== Панонскo Војвођански Русински језик-(АПВојводина),Р Србија == |
||
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує» |
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує» |
||
| Ред 59: | Ред 59: | ||
Toho roku še odbulo už druhe stretnuce haburčanoh po pohodzenju, htorih u Valalskim urjadu-hiži, u Haburi 8. julija 2006. roku, na rodnej hrudi privital starosta valalu M. Juščik. Ščiri slova, podzekovnosc, piha i hordosc pre dobri hlas o svojim valalu, vitanja dluho njevidzenej rodzini, zdohadovanja na davni časi, na Haburu, na rodzinu i tradiciju, mali svojo mesto nje ljem na stretnucoh rodzini, alje i na calej dvodnjovej kulturno-umetnjickej i sportovej prohrami htora še odvivala pod nazvu: "Habura špiva i športuje". |
Toho roku še odbulo už druhe stretnuce haburčanoh po pohodzenju, htorih u Valalskim urjadu-hiži, u Haburi 8. julija 2006. roku, na rodnej hrudi privital starosta valalu M. Juščik. Ščiri slova, podzekovnosc, piha i hordosc pre dobri hlas o svojim valalu, vitanja dluho njevidzenej rodzini, zdohadovanja na davni časi, na Haburu, na rodzinu i tradiciju, mali svojo mesto nje ljem na stretnucoh rodzini, alje i na calej dvodnjovej kulturno-umetnjickej i sportovej prohrami htora še odvivala pod nazvu: "Habura špiva i športuje". |
||
Најзападнији лемковско прешовско русински дијалекат кодификован у Словачкој Републици |
== Најзападнији лемковско прешовско русински дијалекат кодификован у Словачкој Републици == |
||
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій дваднёвій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.» |
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій дваднёвій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.» |
||
Лемковско горлички русински дијалекат кодификован у Пољској |
== Лемковско горлички русински дијалекат кодификован у Пољској== |
||
Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує». |
Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує». |
||
Украјински стандардни језик |
== Украјински стандардни језик == |
||
Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує» |
Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує» |
||
Руски стандардни језик |
== Руски стандардни језик == |
||
В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом» |
В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом» |
||
Верзија на датум 2. децембар 2017. у 09:43
{{|}}
| русински језик | |
|---|---|
| русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язикје | |
| Говори се у |  Украјина(Закарпатска област)  источна Словачка јужна Пољска Мађарска северна Румунија Србија ( Војводина) источна Хрватска |
Број говорника | процењено бар 600.000[1] Попис становништва: 50.000[2] (недостаје датум) |
индоевропски
| |
| ћирилица (русинска ћирилица) | |
| Званични статус | |
Службени језик у | Србија ( Војводина) |
Признати мањински језик у | |
| Језички кодови | |
| ISO 639-3 | rue |
 Већински језик Мањински језик | |
Русински језик (русиньскый язык, руська бисіда, руснацькый язык, руски язикје) је језик који се углавном говори у западној Украјини, као и у суседним регионима Словачке, Пољске и Румуније. Такође, русинским језиком (панонскорусински језик) се говори у Србији и Хрватској, где на подручју северне српске покрајине Војводине има статус службеног језика. Овим језиком говоре етнички Русини, који насељавају наведено подручје. Русински језик спада у групу источнословенских језика.
Прва граматика Русински језика: Карпаторусский букварь (Karpatorusskij bukvar') (1931) [3] и Буквар. Перша книжечка для народных школ. (Bukvar. Perša knyžečka dlja narodnŷch škol.) (1935).[4]
Писмо
1.Прешовски Русински језик -Словачка /Карпато Русински језик,Закарпатски Русински језик-Закарпатје,Украјина
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ё ё Ж ж З з І і Ї ї И и Ы ы Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я Ьь Ъъ
2.Лемковски Русински језик -Пољска
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з І і И и Ы ы Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я Ьь Ъъ
3.Војвођански Панонски Русински језик-(АПВојводина),Р Србија
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з Ї ї И и Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я Ьь
Поређење дијалеката русинског језика са руским и украјинским језиком
Панонскo Војвођански Русински језик-(АПВојводина),Р Србија
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує»
Transkripcia:
Toho roku še odbulo už druhe stretnuce haburčanoh po pohodzenju, htorih u Valalskim urjadu-hiži, u Haburi 8. julija 2006. roku, na rodnej hrudi privital starosta valalu M. Juščik. Ščiri slova, podzekovnosc, piha i hordosc pre dobri hlas o svojim valalu, vitanja dluho njevidzenej rodzini, zdohadovanja na davni časi, na Haburu, na rodzinu i tradiciju, mali svojo mesto nje ljem na stretnucoh rodzini, alje i na calej dvodnjovej kulturno-umetnjickej i sportovej prohrami htora še odvivala pod nazvu: "Habura špiva i športuje".
Најзападнији лемковско прешовско русински дијалекат кодификован у Словачкој Републици
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій дваднёвій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.»
Лемковско горлички русински дијалекат кодификован у Пољској
Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує».
Украјински стандардни језик
Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує»
Руски стандардни језик
В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом»
Кад упоредимо текстове,видимо да панонски русински има мало заједничког са украјинским за разлику од лемковског у којем ипак видимо утицај словачких речи рођак-„родак“ (rodák), вест -„хыр“ (chýr), невиђених-„невидженых“ (nevidených) , заједничких-„сполоченьскій“ (spoločenský).
Поздрави на закарпатском русински језику
— Добре рано!,Доброй рано! -Добро јутро-
— Добрый день!,Добрый динь!-Добар дан!
— Добрый вечур!,Добрый вечӱр! -Добро вече!
— Добру ніч!-Лаку ноћ!
— Слава Ісусу Хрісту! (Одповідь: Слава навікы!)-Слава Исусу Христу! (Слава увек!)
— Хрістос раждаєт ся! (Одповідь: Славіте єго!)-Христос се роди! (Славимо њега!)
— Хрістос воскрес! (Одповідь: Воістину воскрес!)-Христос васкресе! (Ваистину вaскресе!)
— Дай, Боже, щастя! (Одповідь: Дай, Боже, і Вам!)-Дај Боже среће! (Дај Боже и Вама!)
— Вітай!,Приємаєме! (Одповідь: Дякую!)-Добродошао! (Хвала!)
-Вітайте в нас! (Одповідь: Дякую!/Дякуєме!)Добродошли! (Хвала!)
— Як ся ма(є)ш? (Одповідь: Дякую, добрї! Дякую, іде то! Дякую, помалы.)-Како си? (Хвала добро)
— Як ся ма(є)те Вы (вы)?,Як ся маєте? (Одповідь: Дякую/дякуєме, добрї! Дякую/дякуєме, іде то! Дякую/дякуєме, помалы.)-Како сте ви?/Како сте? (Хвала добро!)
— Я ся маю добрї.-Ја сам добро
— Я ся маю плано.-Ја имам план
— Тїшить ня/нас!-Радује ме/нас!
— І мене тїшить!-И мене радује!
— Прошу, подьте дале!-Молим те уђи!
— Няй ся любить!-Изволите!
— Перебачте!-Извините!
— Досвіданя!Из Богом!,Будьте здoрові!,Будьте и вы!-Довиђења!,Будите здрави!,Будите и ви!
— Май ся!-Буди добро!
— Майте ся добрї!-Будите добро!
— Збогом!-Збогом!
— Агой!-Здраво!
— Чау!-Ћао!
— Вшытко добре!-Свако добро!
— Красный день!-Леп дан!
— Приємный вечур!-Пријатно вече!
— Вшытко найлїпше!-Све најбоље!
— Добру забаву!-Добру забаву!
— Щастливу путь!,Щастливый путь!,Щастливу дорогу!-Срећан пут!
— Щастливо ся вернийте!-Срећно се вратите!
— Няй вам смакує!,Посмакуйте собі!/Смачнє!-Пријатно!
— На здравя!,На здаровля!-Живели,На здравље!
—Щастливоє народиня!-Срећан рођендан!
—Веселый новый рӱк!-Срећна Нова Година!
—Люблю тя,Я тя люблю!-Волим те!
—Якоє вашоє імня?Як ся кличете?Як вашоє імня?-Како се зовете/зовеш?
—Ӱдкидь сьте? Ӱдкидь єси?-Одакле сте/си?
—Єм ӱд..,-Ја сам из...
—Веля щастя-Пуно среће!
—Айно/Tак-Да!
—Ньит/Не/Нет-Не!
Види још
Референце
- ^ Gordon, Raymond G., Jr., ур. (2005). „Ethnologue report for language code:rue (Rusyn)”. Ethnologue: Languages of the World (15th изд.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 13 978-1-55671-159-6. Приступљено 27. 4. 2007.
- ^ Ово су бројеви из националних званичних бироа за статистике:
- ^ Vyslockij, Dymytrij (1931). Карпаторусский букварь [Karpatoursskij bukvar'] (на језику: Источнорусински језик). Cleveland.
- ^ Trochanovskij, Metodyj (1935). Буквар. Перша книжечка для народных школ. (Bukvar. Perša knyžečka dlja narodnŷch škol.) (на језику: Источнорусински језик). Lviv.
Литература
- Gordon, Raymond G., Jr., ур. (2005). „Ethnologue report for language code:rue (Rusyn)”. Ethnologue: Languages of the World (15th изд.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 13 978-1-55671-159-6. Приступљено 27. 4. 2007.
- Vyslockij, Dymytrij (1931). Карпаторусский букварь [Karpatoursskij bukvar'] (на језику: русинском). Cleveland.
- Trochanovskij, Metodyj (1935). Буквар. Перша книжечка для народных школ. (Bukvar. Perša knyžečka dlja narodnŷch škol.) (на језику: русинском). Lviv.
- Фејса, Михајло (2012). Русински језик у Републици Србији/Војводини. Бања Лука.
